А ви осені в очі дивились? І пливли небесами глибин? Ви їй дзеркальцем місячним снились, Чи бодай перламутрами вин? Плеса їй натирали до блиску? А промінчики кожній зорі?
Поклонялись лісам-обеліскам
І несли кольорам кольорів?
Вам зустрілися хмари клапаті,
Як ви стали собі журавлем?
І кудись ви пливли на лататті
Із колючого світу проблем?
І вам вітер робив тосі-тосі,
А не спав собі між верховіть?
Посміхніться, бо тут така осінь...
Набувайтеся... Будьте...Живіть...