СВІТОГЛЯД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Український народ — один (із, з) менших синів (у, в) сім'ї індоєвропей­ських народів. Ще його міфологія не розвинулась гаразд, як дуже раннє християнство (у, в) Києві, дуже рання візантійська християнська просвіта захопила (і, й) спинила її (у, в) самому процесі розвитку, повернула духовне життя (українського, вкраїнського) народу на іншу стежку. Але, не зважа­ючи на те, що християнські догмати (і, й) християнська мораль (уже, вже) (увійшли, ввійшли) (у, в) народне життя, ще (і, й) досі між народом не зги­нуло давнє поганство. Воно ще (і,й) досі держиться (у, в) житті народу, (у, в) обрядах (і, й) звичаях (у, в) колядках, щедрівках, веснянках, купальських піснях, (у, в) весняних іграх, (у, в) приказках, забобонах (і, й) ліках сіль­ських знахарок.

Основа давньої української міфології така сама, як (у, в) всіх арійських народів: то були небесні з'явища, котрі більш (од, від) (усього, всього) (ура­зили, вразили) фантазію (і, й) думку народу. Небо, засіяне зірками, сонце, мі­сяць, зоря, хмари, дощ, вітер, роса, грім, блискавка — все те поперед (усього, всього) звертало на себе увагу, зачіпало фантазію (і, й) розбуджувало думку дужче (і, й) раніше, ніж земля (і, й) все, що на землі. Ще зачіпала людську мисль зміна літа (і, й) зими, тепла (і, й) холоду, дня (і, й) ночі, світла (і, й) темряви, вічна (і, й) незмінна боротьба на небі світлих (і, й) темних сил.

Словниковий диктант. Записати слова, вставляючи, де потрібно, пропущену літеру т. Обґрунтувати правильну вимову й правопис поданих слів.

Безжалісн..ий, безчес..я, біс..ник, віс..ь, кіс..лябий, корис..ний, облас..ний, студен..ський, товарись..кий, юнац..во, улес..ливий, щас..ливий, чес..ний, якіс..ний, зап'яс..ний, пес..ливий, хвас..ливий, контрас..ний, балас..ний, шіс..надцять, піс..ний, форпос..ний, тіс..ний, хворос..няк, столис..ник.